Наші прогнози та аналітика

НБУ: Кредитні спілки мають бути збережені в ніші мікрокредитування.


     Місце для кредитних спілок у фінансовій системі має бути збережене в ніші мікрокредитування. Таку думку під час круглого столу висловив заступник глави НБУ Владислав Рашкован, повідомляє прес-служба Нацбанку.

     «За статистикою Національної комісії з регулювання фінансових послуг станом на 30 червня 2015 року більшість кредитів кредитних спілок (57%) відноситься саме до малих (до 10 000 грн). Це суто мікрокредити, надані для підтримки роботи фермерських господарств або на споживчі потреби в маленьких містах та селищах», – констатував В. Рашкован.

     Він зазначив, що правильний підхід до побудови кредитних спілок – їх функціонування та об`єднання за принципом територіальної громади в основному у сільській місцевості та невеликих містах у зоні з низьким рівнем проникнення банківського бізнесу.

     Він також підкреслив, що для розвитку ринку кредитних спілок вкрай важливо залучати до співпраці міжнародних донорів, які мають досвід у цьому питанні на розвинутих ринках.

     «Ми пропонуємо залучити іноземних консультантів у процес удосконалення кредитних практик цього ринку, наприклад завдяки створенню єдиної скорінгової моделі за кредитами. Ці кроки разом із тренінгами з управління кредитними ризиками допомогли б запобігти збільшенню проблемної заборгованості у кредитних спілках. Адже чим якіснішим буде кредитний менеджмент, тим меншими будуть втрати»,- наголосив заступник Голови НБУ.

Джерело: finbalance.com.ua

 

Поради та застереження для споживачів при отриманні кредиту


     Інформаційне повідомлення Нацкомфінпослуг споживачам небанківського фінансового ринку, з метою реалізації практичних кроків щодо підвищення фінансової грамотності населення.

     Нагальним на сьогодні, враховуючи численні скарги громадян, постає питання про захист прав споживачів на ринку фінансових послуг, коли споживачі фінансових послуг скаржаться на те, що їх ганебно ошукали шахраї на ринку фінансових послуг, що призвело до втрати їх власних коштів.

     На рішення деяких громадян щодо вибору тієї чи іншої небанківської фінансової установи або юридичної особи, які не мають статусу фінансової установи, але мають право надавати окремі фінансові послуги (фінансовий лізинг), зокрема, впливають такі рекламні оголошення, як «Гроші готівкою без застави, без довідки про доходи, без поручителів», «Кредити швидко та дешево», «Б.А.Н.К.» та інші. Тож, з метою реалізації практичних кроків щодо підвищення фінансової грамотності населення

Нацкомфінпослуг звертає Вашу увагу на наступне: 

При отриманні кредиту (позики)

     Користуючись скрутним фінансовим становищем та необізнаністю громадян, окремі суб’єкти господарювання пропонують їм отримати позику (кредит) нібито на вигідних умовах: швидко, без надання довідок про фінансовий та майновий стан «позичальника», але:

1) клієнтам до укладення (підписання) договору про отримання позики (кредиту) обов’язково необхідно переконатися, що юридична особа, з якою укладається договір, є фінансовою установою, зокрема інформація про юридичну особу має бути внесена до Державного реєстру фінансових установ, має відповідну ліцензію на надання фінансових послуг;

2) позичальник (громадянин) бажає отримати позику (кредит), а йому згідно з умовами договору (угоди) передбачено спочатку сплатити окремі платежі – вступні; авансові платежі; за адміністративні та консультаційні послуги; комісію за організацію (одноразова плата за організацію та оформлення договору); частину щомісячних внесків у рахунок ще невиданого кредиту (позики) та інші платежі;

3) положеннями договору, запропонованого громадянам, не завжди вказується конкретна дата отримання кредиту (позики), що продовжує у часі отримання фінансової послуги та збільшує обсяг додаткових платежів;

4) мають місце випадки, коли у разі передчасного розірвання договору позики (кредиту) громадянам після сплати ними попередніх платежів (вступні; авансові платежі; за адміністративні та консультаційні послуги; комісія за організацію (одноразова плата за організацію та оформлення договору) ці платежі не повертаються;

5) деякі недобросовісні суб’єкти господарювання, користуючись недостатньою обізнаністю громадян з нормами чинного законодавства, створюють схеми залучення коштів громадян, відомі як «надання позик (кредитів) шляхом адміністрування коштів учасників груп» без набуття статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії від Нацкомфінпослуг.

    Отже, слід пам’ятати, що перед укладенням договору про надання фінансової послуги необхідно особливо уважно ознайомитися з усіма умовами договору і, якщо є така можливість, для проведення аналізу відповідності договору вимогам чинного законодавства та наявності в ньому переваг інтересів і ризиків споживача, один примірник договору надати особі, яка має відповідні знання у сфері юриспруденції або є спеціалістом договірного права.

     Інформація, що надається клієнту перед укладенням договору, має забезпечувати повний обсяг щодо надійності установи (компанії) (законності здійснення нею діяльності з надання фінансових послуг) та суті фінансової послуги, при цьому, без нав’язування її придбання.

    До укладення (підписання) договору про надання фінансової послуги обов’язково необхідно переконатися, що юридична особа, з якою укладається договір, є фінансовою установою.

    У жодному разі не потрібно підписувати будь-яких договорів про надання фінансових послуг, якщо з їх змістом попередньо не були ретельно і уважно ознайомлені або в ході ознайомлення виникли питання по окремих положеннях змісту договору! У будь-якому разі не потрібно укладати жодних подібних угод у великих супермаркетах, торговельно-розважальних центрах, у кіосках на вулиці, у підземних переходах «на швидку», «похапцем».

    Все це робиться з метою уникнути в подальшому відповідальності і на цілком законних підставах не повертати клієнту кошти, адже громадянин добровільно погодився з усіма умовами договору і поставив свій підпис під угодою.

    Завжди варто замислитись і перепитати у консультантів та фахівців, чи зможете ви повернути свої гроші, якщо відмовитесь від послуг, які пропонуються, та на яких умовах. Якщо відповіді на питання, що виникають  у ході підписання договору, не знайдено або надана відповідь буде неповною чи негативною, ризик втратити споживачеві свої гроші занадто великий.

    Кожний споживач фінансових послуг може перевірити інформацію про фінансову установу або юридичну особу, яка має право надавати фінансові послуги, увійшовши на офіційний сайт Нацкомфінпослуг (www.dfp.gov.ua, рубрика «Державний реєстр фінансових установ/Комплексна інформаційна система») та сайт Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (www.http://irc.gov.ua, рубрика «Пошук в ЄДР»).

За матеріалами Нацкомфінпослуг

В Україні кредитні спілки перетворилися на основних кредиторів малих та середніх сільгоспвиробників

 

     Експерти визнають, що нинішні весняні польові роботи проходять у надзвичайно складних умовах. Вони спричинені не так погодними негараздами, скільки наростаючою економічною кризою, наслідки якої негативно позначилися на фінансових можливостях сільгоспвиробників. Багато хто з них через істотне знецінення національної валюти, стрімке здорожчання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, насіннєвого зерна, запчастин до техніки змушені зменшувати земельні площі, які відводяться під ярі культури та городину.

     Але найбільш гостро питання економічного виживання постало перед малими та середніми сільгоспвиробниками. Йдеться про фермерські та особисті селянські господарства, котрі через відсутність достатнього заставного майна обмежені в доступі до банківських кредитів. 

     Такий перебіг подій, прогнозують аналітики, може вкрай негативно позначитися на ситуації не лише в певних секторах аграрної економіки, в яких малий та середній бізнес посідає провідні позиції, а й на соціальному розвитку сільських територій, спричинити стрімке зростання безробіття на селі.

     Чи спроможні кредитні спілки своєю кредитною політикою та фінансовими ресурсами не лише пом’якшити наявну проблему, а й посприяти подальшому розвитку фермерського руху в Україні? Про це йшлося під час нещодавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

 

Посівна подорожчала
     Директор Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Баграт Ахіджанов визнав, що нинішня посівна для аграріїв значно подорожчала. Загалом на її проведення доведеться витратити близько 67 млрд. грн. Це на понад 24 млрд. грн. перевищує показник минулого року.
     При цьому Баграт Ахіджанов наголошує на одній вельми вагомій деталі. До минулорічних витрат увійшла вартість весняних польових робіт, що проводилися в Криму та в окремих, нині не контрольованих українською владою, районах Донбасу. Тож, за його словами, «ми маємо майже вдвічі здорожчену посівну кампанію».
     І це об’єктивний процес, оскільки, за інформацією представника аграрного міністерства, 75-76% витрат припадає на імпортні складові. Це – паливно-мастильні матеріали, запчастини, пестициди, гербіциди, мінеральні добрива тощо. А вони, як відомо, прив’язані до валютного курсу і, відповідно, зростають в ціні в міру того, як девальвує гривня.
      Ситуацію ускладнюють проблеми, які спостерігаються в банківському секторі. Дотепер він стикається з відтоком капіталу. Через кризові явища та недовіру до нинішньої економічної політики, яка призвела до різкого здорожчання життя, багато українців забирають свої депозитні вклади. А це спричинює істотне зменшення обсягів вільних коштів, які можна було б спрямувати на кредитування реальних секторів національної економіки, в тому числі – й аграрного.
      В умовах недостатності вільних коштів і високого попиту на них спрацював ринковий механізм. І в даному випадку – проти сільгоспвиробників. Тому що відчутно підвищилися відсоткові ставки на банківські позики, які тепер практично недоступні для більшості потенційних сільських користувачів.
     І самі банки змушені досить обережно поводитися в стосунках із сільгоспвиробниками. Вони надають перевагу тим, хто має достатньо заставного майна, обробляє значні площі сільгоспугідь, має виходи на внутрішні та зовнішні ринки. А це переважно агрохолдинги, потужні фермерські господарства. Принаймні, як зізнався Баграт Ахіджанов, господарства, в обробітку яких перебуває менше 500 гектарів, сьогодні комерційними банками не розглядаються як потенційні клієнти.
     Тож Міністерству аграрної політики та продовольства для підтримки сільгоспвиробників доводиться запускати різні інструменти. Зокрема, нещодавно в Полтавській області почали видавати аграрні розписки.
     Баграт Ахіджанов запевнив, що попри фінансові негаразди нинішній рік очікується вдалим на врожай: «Ми сподіваємося, що він буде кращим за той, що був». Якщо цей прогноз справдиться, то на Україну знову чекатиме рекордний врожай.

Чи з’явиться в Україні кооперативний банк?
     На кредитні спілки, за інформацією директора департаменту Нацкомфінпослуг Лариси Мендрул, припадає лише 10% кредитного ринку. Проте вони, незважаючи на такий доволі низький відсоток, відіграють на ньому вагому роль. Це пояснюється близькістю кредитних спілок до малих сільгоспвиробників, бо вони переважно знаходяться в сільській місцевості.
     Виграшними є і умови, на яких кредитні спілки надають позики аграріям. Річні відсотки цих позик в середньому коливаються на рівні 44%, хоча в окремих випадках цей показник, як підтверджували учасники засідання Прес-клубу, може бути значно нижчим. Великі кредитні установи, до яких належать комерційні банки, надають позики під значно вищі відсотки річних.
      Проте, наголосила Лариса Мендрул, кредитні спілки не мають достатнього фінансового ресурсу, аби повністю забезпечити потреби малих та середніх сільгоспвиробників у кредитах. «Тому шлях до розвитку кредитної кооперації, - зазначила вона, - Нацкомфінпослуг вбачає в консолідації зусиль кредитних спілок, а також у створенні кооперативного банку. Це цікавий досвід європейських країн, які вже пройшли цей шлях. І приклад «Райффайзен Банку», «Креди Агріколь Банку» довів ефективність цієї ідеї».
      За словами Лариси Мендрул, Нацкомфінпослуг уже починає відповідну роботу з Національним банком України. Зокрема, він звертається до НБУ з проханням зменшити вимоги до статутного капіталу майбутнього кооперативного банку з тим, аби прискорити роботу щодо його створення.
      Лариса Мендрул підкреслила, що цей напрямок роботи є перспективним з огляду на підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Вона зазначила, що ЄС «увесь час лише підвищуватиме вимоги до кредитних установ, які працюють в Україні».

Провідники інвестицій
    Керівник фінансового компоненту Проекту USAID «АгроІнвест» Наталія Ліщитович нагадала, що малі та середні сільгоспвиробники (особисті селянські та фермерські господарства) посідають провідні позиції в багатьох секторах аграрної економіки. Зокрема, на них припадає 90% вирощеної картоплі, 70% городини, 20% зернових тощо. Аби утримати подібні показники й на майбутнє, вони вже зараз потребують кредитів, різних форм фінансової підтримки, яку має надавати їм держава.
    «Ми вітаємо такі ідеї, як створення платіжних агенцій, створення Фонду гарантування. Але ми питаємо – коли це станеться? Завтра? Очевидно, що ні. Це станеться наступного року? Щодо цього є певний сумнів. Це відбудеться через 3 роки? Дай боже, щоб так і було. А що робити селянину вже зараз? Тому пропоную звертати увагу не так на проблеми кредитних спілок, скільки на їхні можливості, котрими вони володіють нині, з тим, аби максимально ефективно ними скористатися».
     Наталія Ліщитович розповіла, що до експертів часто звертаються інвестори. Вони виявляють бажання фінансувати малих та середніх агровиробників. Тож постає питання, хто має бути провідником тих інвестицій? «Платіжні агенції? Їх немає. Комерційні банки? Їх ставлення до малого та середнього бізнесу відоме – вони їх оминають увагою. І тому наша відповідь така – зараз цю функцію можуть виконувати винятково кредитні спілки».

Кредитні спілки ВАКС збільшують обсяги агрокредитування
     З 2011 року кредитні спілки, що входять до складу Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС), почали збільшувати обсяги агрокредитування. На той час частка сільськогосподарських кредитів у їхньому кредитному портфелі становила 6-8%. Сьогодні, за даними президента ВАКС Вікторії Волковської, цей показник перевищив 19%.
     Середній розмір кредиту, наданого для ведення сільського господарства, торік становив 8 тис. грн. Але фермери від кредитівок ВАКС на ведення свого господарства у цей час одержували 80-110 тис. грн. А це вже хороша фінансова підпора для подальшого ведення бізнесу.
      За словами Вікторії Волковської, банк кредитує за наявності заставного майна і бажано, щоб його вартість на 200-250% перевищувала суму позики. Якщо, наприклад, ви хочете взяти кредит на 100 тис. грн., то вам потрібно надати заставу на 200-250 тис. грн. Бо в країні фінансова криза, інфляція і тому банки хочуть убезпечити себе від можливих фінансових ризиків.
     Кредитні спілки по відношенню до своїх клієнтів демонструють значно лояльнішу політику. 80% своїх кредитів вони надають під поруку і лише 20% - під заставу. Причому в якості застави може бути навіть корова. «Я хочу подивитися на банк, який в заставу візьме корову. Я хочу подивитися на банк, який надасть кредит під поруку людей», - зауважила Вікторія Волковська.
Вона також підкреслила, що на відміну від банків ефективна кредитна ставка у кредитних спілок ВАКС становила 36-37%. Торік, незважаючи на різке економічне падіння, вона зменшилася до 26%.
     Підсумовуючи свій виступ, Вікторія Волковська зазначила, що кредитні спілки могли б розвиватися й далі, але існують певні стримуючі моменти. Зокрема, дотепер вони можуть кредитувати фермерів як фізичних осіб, але не мають права кредитувати фермерські господарства як юридичних осіб. І це нонсенс. Тривалий час він не вирішується на законодавчому рівні. Представники держорганів запевняють, що цю проблему буде знято з порядку денного, але наразі все залишається без позитивних змін.

Нова клієнтська база
    На сьогодні в Україні зареєстровано близько 40 тис. фермерських господарств. Ця цифра залишається незмінною впродовж кількох останніх років. Фахівці стверджують, що фермерські господарства в нинішньому вигляді, які, по суті, є сільгосппідприємствами з великою кількістю найманих працівників, вже вичерпали свій ресурс, і тому нема сенсу сподіватися на їх кількісне збільшення.
     Натомість кількість фермерських господарств вже ближчим часом може суттєво зрости, якщо будуть законодавчо створені умови для організації фермерських господарств сімейного типу. Від наявних вони суттєво відрізнятимуться і не лише значно меншими площами землі, які оброблятимуть, а й тим, що вибудовуватимуться на базі конкретних родин.
      Очікується, що таких сімейних фермерських господарств невдовзі в Україні буде 400-700 тис. Але це станеться після ухвалення Верховною Радою закону №1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Сьогодні він готується до другого читання.
      Сімейні ферми можуть стати доброю клієнтською базою для кредитних спілок. Причому відносини з ними значно спрощуються. Сімейним фермерам буде дозволено реєструватися або в якості юридичних осіб, або – підприємців-фізичних осіб. А це значить, що ніяких обмежень для надання їм позик кредитними спілками на законодавчому рівні не буде.
      Про зацікавленість у співпраці кредитних спілок з фермерськими господарствами сімейного типу під час засідання Прес-клубу говорила віце-президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Людмила Кравченко. Вона також торкнулася питання про те, хто має взяти на себе валютний ризик за умови, якщо іноземний інвестор вважатиме за потрібне вкласти свої гроші в розвиток українського сільського господарства. «Я думаю, що всім нам необхідно придумати механізм, який об’єднає зусилля банківської сфери і кредитних спілок».
      Пропозиція Людмили Кравченко передбачає, що в такому разі валютна інвестиція може бути розташована в банківській установі. Банк, за її словами, має право працювати з валютою. Він отримує цей ресурс на депозит. І під його гарантію надає кредити, але вже в гривні, кредитним спілкам.
      «Кредитні спілки нададуть ці гроші конкретним людям в сумах, які становитимуть 10-20 тис. грн. І потому, як міцнішатимуть наші домогосподарства, вони перетворюватимуться на сімейні ферми, а відтак, зростатимуть і обсяги цього кредитування», - сказала Людмила Кравченко.

Селян ще треба призвичаїти до кредитів 
    Кількість банків, які займаються агрокредитуванням, останнім часом, за словами голови Спостережної ради кредитної спілки «Громада», що на Херсонщині, Лариси Полозової, щорічно зменшується. Особливо цей процес став очевидним восени минулого року. Чимало банків перенаправили свої гроші з аграрного сектору в машинобудування, інші галузі національної економіки. «Село вони впритул не бачать, тому зростає роль кредитних спілок як установ, здатних фінансово підтримати малих та середніх сільгоспвиробників».
    Голова правління львівської кредитної спілки «Анісія» Володимир Сидоровський висловив сумнів щодо доцільності поспішного створення кооперативного банку. «Є світовий досвід, а є еволюція, - пояснив він. – Можна зробити кооперативний банк, і він буде ефективним, але система «Райффайзен» до цього йшла 150 років. Нам потрібно, щоб ми зробили цей кооперативний банк, але перед тим треба зробити міцними й кредитні спілки. Треба відмежувати полову від зерна. Сьогодні кредитні спілки, об’єднані в національні асоціації, є класичними. Але є чимало й таких, які блукають на ринку як пірамідальні установи, обманюють людей і створюють нам негативний імідж».
     Голова правління кредитної спілки «Харківська каса взаємодопомоги» Ольга Сметана нагадала присутнім, що українські селяни ментально не звикли працювати з позиками. Вони не мали потреби в них за умов планової економіки, тож не мають і відповідної практики. Як наслідок – вони стороняться їх і донині, коли вже запрацював ринок.
     Ще одна обставина загострює наявну проблему. Вона стосується надмірної закредитованості сільгоспвиробників. Багато хто з них раніше взяли позики в банках і тепер не можуть їх повернути. Натомість їх майно арештовано, вони мають погану кредитну історію. Тож не можуть взяти нових кредитів. А їх сумний досвід негативно впливає на світогляд односельців, які й надалі продовжують оминати кредитні установи. Тому, зазначила Ольга Сметана, завдання кредитних спілок полягає не лише у фінансовій підтримці сільгоспвиробників, а й в економічній просвіті селян. Для цього необхідно проводити різноманітні тренінги, лекції, зустрічі, залучати їх учасників до підготовки бізнес-планів тощо.
     Голова правління кредитної спілки «Святий Мартин» Юрій Тягур представляє Закарпатську область. Вона належить до числа малоземельних і водночас густонаселених в Україні. Переважно її жителі мешкають в сільській місцевості. Чимало з них через брак роботи виїздять на заробітки до європейських країн. Тож постає питання – як утримати закарпатців вдома, аби вони працювали не на чужу, а на вітчизняну економіку?
     Юрій Тягур на поставлене питання дає таку відповідь – у селах конче треба розвивати бізнес, в тому числі, й сільськогосподарський. Коли люди побачать вигоду від власної справи, то триматимуться неї, свого села, своєї країни. Але це можливе у разі, якщо цей бізнес матиме постійне кредитне підживлення. Тож роль кредитних спілок у цій справі, яка виходить за межі суто економічної, залишається вельми важливою.
     Юрій Тягур нагадав, що здебільшого кредитні спілки кредитують на умовах поруки. І в цьому сенсі «Святий Мартин» не становить винятку. Таким чином, формується громада, бо її члени відчувають відповідальність один перед одним. 
     Нарешті, кредитні спілки фінансово підтримують ініціативних людей, тож дають поштовх до економічного розвитку сільських територій. Щоб переконатися в цьому, зазначив Юрій Тягур, достатньо побувати в багатьох селах Іршавського,      Виноградівського та Хустського районів. «Тут люди займаються вирощуванням ранніх овочів. Вся долина застелена плівкою. В цих селах немає п’яниць. Людям не до горілки – вони зайняті роботою. І ці села не є депресивними».

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

 

Змінами до законодавства дозволили державну підтримку невеликих ферм

Президент Петро Порошенко підписав Закон № 87-VIII «Про внесення зміни до статті 172 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Як повідомили УНІАН у прес-службі президента України, ухвалені зміни знімають обмеження щодо потужностей тваринницьких ферм та комплексів, які можуть претендувати на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції. Таким чином, здійснюється реальна державна підтримка не лише великих, а й середніх та дрібних сільськогосподарських товаровиробників.

До переліку об’єктів, вартість яких може бути частково відшкодовано, також додано доїльні зали та створені на кооперативних засадах м’ясопереробні пункти.

Очікується, що закон сприятиме залученню дрібних та середніх сільськогосподарських товаровиробників до будівництва нових та реконструкції існуючих об’єктів у галузі тваринництва, що дозволить збільшити поголів’я тварин та підвищить обсяги виробництва високоякісної продукції тваринництва. Також Закон забезпечить збереження існуючих та створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості населення, покращення умов праці.

Зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» було розроблено за результатами численних звернень із регіонів у зв’язку з набранням чинності 1 січня поточного року статті 33 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», якою забороняється реалізація і обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

 УНІАН: http://economics.unian.ua/agro/

 

Відкриваємо на нашому корпоративному  сайті постійну рубрику “Ваші питання – наші відповіді”.

07.10.2014 р.

Питання: Яким має бути курс гривні по відношенню до іноземних валют?


Відповідь від аналітиків Кредитної спілки “Західна кредитна група”.

 

З фінансової точки зору, курс гривні повинен бути ринковим. З морально-психологічної – курс не повинен псувати нервової системи як владників (пайовиків), так і громадян, які ніколи не віддавали свої кошти на збереження до кредитних спілок чи банків. Про ці два аспекти курсу гривні зараз і поговоримо.

 

Отже, фінансовий аспект. Ринок сьогодні говорить, що курс 12-13 грн./дол. США є таким, якою є наша економіка, – мало виробляємо і експортуємо, маємо достатньо зовнішніх запозичень, маємо дорогий російський газ. Цього курсу не потрібно боятися. Його необхідно сприйняти і використати на користь українців, а саме: маємо класну можливість заробляти на експорті, давати вигідніші цінові пропозиції нашим зарубіжним партнерам, отримувати нові експортні контракти, зменшити споживання дорогих імпортних товарів, переорієнтуватись на національного виробника. 

 

Морально-психологічний аспект. Він виглядає приблизно так: ще вчора я мав/мала 120 тис. грн., а сьогодні це всього лиш 10 тис. дол. США. Отже, ви все вірно сказали, ви маєте 120 тисяч гривень! І це основне, адже ви їх маєте, продовжуєте володіти і управляти ними. Мало того, ви живите в державі, яка називається Україна, в якій офіційно валютою є гривня. Забудьте за долар чи євро, ви живете там, де товари купляються і продаються в гривні. Ліками від цієї хвороби, яка не дає багатьом спати, спонукає зранку за чашкою кави з колегами балакати про курс не менше 30 хвилин, є наступне: купляйте хліб в гривні, платіть комунальні в гривні, платіть за оренду житла в гривні, купляйте житло/авто, беріть позики в гривні.

 

Гарного всім дня, хорошого настрою, заходьте до КС “Західна кредитна група” на чашку чаю! 

                                                                                                                                        З повагою,

                                                                                                                                         Ваш надійний партер КС “Західна кредитна група” 

 


Пока банки теряют своих клиентов, крединые союзы удерживают прошлогодние темпы кредитования 

28.05.2014 р.

1

«Несмотря на сложную ситуацию в стране, объемы кредитования населения нашими союзами в первом квартале 2014 года остались на прошлогоднем уровне», - сообщил президент Национальной кредитной ассоциации Украины (НАКСУ) Петр Козинец. В январе-марте 2013‑го объем выданных кредитов населению составил порядка 2,5 млрд грн.

По словам президента Всеукраинской ассоциации кредитных союзов (ВАКС) Виктории Волковской, кредитные союзы даже смогли увеличить средний кредит до 7,4 тыс. грн, тогда как в прошлом году он составлял немногим более 6 тыс. грн.

 

Участники рынка кредитных союзов считают это хорошим показателем на фоне снижения активности банков на рынке потребительского кредитования. «У кредитных союзов уровень доверия к заемщикам всегда был выше, чем у банков. Ведь союзы выдают займы только своим участникам», - объясняет ситуацию Петр Козинец. Несмотря на доверие, требования кредитующих учреждений ужесточились, как правило, они требуют от заемщиков предоставить одного-двух поручителей. «Например, выросло число поручителей, которых нужно предоставить заемщику», - признает председатель правления объединения кредитных союзов «Программа защиты вкладов» Иван Вишневский. По его словам, многие кредитные союзы теперь требуют предоставить не одного-двух, а двух-трех поручителей. Причем желательно работников бюджетной сферы, где риск отстаться без работы, по их мнению, ниже.

 

Если кредитование за первый квартал осталось на прошлогоднем уровне, то депозитные портфели многих союзов даже выросли, хотя КС не привлекают валютных вкладов. К примеру, участники ВАКС зафиксировали прирост депозитов на 2 %, а у союзов, которые входят в НАКСУ, на столько же вырос капитал, включающий паевые взносы (являющиеся альтернативой депозитам в КС.

 

В портфелях союзов преобладает потребкредитование. Так, по данным ВАКС, в первом квартале 2014 года на эти цели союзами их объединения было выдано почти 530 млн грн, на строительство и ремонт жилья - больше 160 млн грн, а вот аграриям - меньше 70 млн грн «Если от покупки быттехники или от ремонта жилья временно можно отказаться, то аграрии весной и осенью нуждаются в кредитовании - они должны вкладывать деньги, чтобы собрать урожай. Но союзы могут выдавать кредиты только частным лицам, хотя очень высок спрос на них со стороны небольших сельских хозяйств», - констатирует Виктория Волковская. Чтобы решить проблему, руководители таких хозяйств сегодня берут займы у союзов на свое имя. «Но в таком случае они не могут отнести погашение кредитов на затраты хозяйства и уменьшить налогооблагаемую базу», - объясняет Петр Козинец. По мнению экспертов, если бы государство позволило союзам кредитовать малый и средний бизнес, объем кредитного портфеля вырос бы в разы. «Такие изменения будут возможны с принятием нового закона о кредитной кооперации. Проект такого закона подготовлен еще в прошлом году, но когда будет вынесен в парламент, мы не знаем», - говорит Волковская. Союзы уже обратились к Нацкомфинуслуг за помощью в доработке и продвижении этого документа.

Капитал

 

 

 

Евро будет дешеветь  

23.05.2014 р.

 

Экономика зоны евро постепенно восстанавливается после финансового кризиса. Ключевые экономические показатели все еще далеки от американских аналогов, тем не менее, положительная тенденция, которой еще полгода назад не наблюдалось, сейчас является фактом.

 

Отчетливо виден рост промышленного производства и розничных продаж, наблюдается незначительное снижение уровня безработицы, укрепляются индикаторы потребительской уверенности и индекс делового доверия, сообщают Экономические Известия.

Проще говоря, потребители готовы тратить больше, чем вчера, домохозяйства и бизнес смотрят в будущее с оптимизмом, а численность занятого населения перестала сокращаться. Это, безусловно, является позитивом, и во многом является следствием мягкой монетарной политики Европейского центробанка (ЕЦБ).

 

Даже Греция, которой в 2012 г. пророчили дефолт, вернулась на долговой рынок, разместив облигации на €3 млрд. Спрос на бумаги в восемь раз превысил предложение, что делает любые дополнительные комментарии излишними.

 

При этом ЕЦБ не устраивают темпы восстановления экономики, которые не соответствуют ожиданиям представителей регулятора. Активному экономическому росту препятствуют низкая инфляция и «дорогая» европейская валюта, курс которой за прошедший год укрепился примерно на 10%. Первая, согласно данным Евростат, неуклонно снижается и, по последним данным, составляет 0,7%. Напомним, инфляция является целевым показателем для ЕЦБ, а таргетированным ранее значением является отметка в 2%.

 

 

 

 

Заявления представителей ЕЦБ свидетельствуют о высокой вероятности введения экстраординарных мер, направленных на увеличение инфляции к целевым отметкам и снижение курса европейской валюты. В качестве таких мер рассматриваются введение отрицательных депозитных ставок и/или введение аналога американской программы QE. Очевидно, что в данный момент мы имеем дело с разновидностью вербальных интервенций, которые уже начали оказывать влияние на рынки — с момента пресс-конференции ЕСБ, состоявшейся 8 мая, курс евро снизился против доллара примерно на 2%.

Если риторика представителей ЕЦБ не изменится, или указанные выше меры действительно будут введены, европейская валюта в средне- и долгосрочной перспективе может продолжить снижаться против доллара. В этом случае в течение 6-8 месяцев курс может снизиться на 5-7% до отметок 1,27-1,3 $/€1.

 

Александр Михайленко, 

финансовый аналитик Альпар


Мобилизованные украинцы смогут не платить по кредитам  

21.05.2014 р.

 

 

Сегодня парламентарии проголосовали за закон, защищающий социальные права военнослужащих, а также мобилизованных резервистов и военнообязанных. Примечательно, что документ, призванный поддержать защитников Отечества в «особый период», принимался с большим трудом – нужное количество голосов набралось лишь с седьмого раза. «Взгляд» разобрался, что сулит этот закон всем, кого призвали «в ружье».

 

Приостанавливается обслуживание кредитов, взятых в любых учреждениях, предприятиях любой формы собственности, а также у частных лиц. Сюда входят как банки и кредитные союзы, так и частные ростовщики, ссужающие деньгами. Не платятся как само тело кредита, так и проценты по нему. Не начисляются штрафы и пеня. Для заемщиков-военнослужащих норма действует на весь период особого положения в стране. Для резервистов и военнообязанных, призванных на службу, — на период с момента мобилизации до завершения особого периода. При этом неначисленные (и соответственно – неоплаченные) проценты по кредиту не должны трактоваться как полученная дополнительная прибыль, и на эту сумму не будут начисляться налоги.

 

Не секрет, что до принятия закона банки и прочие финучреждения с большой неохотой шли навстречу заемщикам в военной форме — лишь один крупный системный банк заявил, что вводит для таких клиентов кредитные каникулы. Остальные банкиры предпочитали «на замечать» сложного положения семей военных, которые несут службу в «горячих точках».

 

«Принятие закона расставит точки над «і», — убежден президент Центра антикризисных реформ Ярослав Жалило. — Банки просто обязаны подчиниться. Если какое-то финучреждение решит проигнорировать закон, заемщик через суд может легко восстановить справедливость. Кроме того, за деятельностью кредитных организаций будет плотно следить и НБУ. Со стороны государства такое решение — очень благородный шаг по отношению к людям, что несут службу. Правда, при этом нелишне бы прописать и механизмы компенсации банкам».

Джерело: Взгляд

 

 

Система кооперативних банків в Європі сформувалась під впливом соціальних чинників

17.05.2014 р.

В Європі система кооперативних банків та кредитних спілок сформувалась під впливом соціальних чинників – з метою подолання зубожіння населення та протистояння економічним викликам у 19 – на початку 20-го століття.

 

Європейські комерційні банки в 19 столітті орієнтувались переважно на обслуговування потреб промисловості, заможних людей та національних урядів.

Прості робітники в Західній Європі практично не мали доступу до кредитів, а у разі їх отримання не завжди могли повернути кошти банкам.

Для розв’язання цієї проблеми двоє економістів – Херман Шульц та Фрідріх Райффайзен, одночасно почали впроваджувати в життя свої ідеї створення кредитних кооперативів. Цільовою групою Шульца були власники малого бізнесу в міській місцевості, Райффайзена – біднота на селі.

 

Необхідно зазначити, що перша спроба Райффайзена організувати кредитну інституцію виявилась невдалою. Така інституція надавала кредити бідному населенню за рахунок коштів заможних донорів. Багато з позичальників не змогли розрахуватись за кредитами, донори втратили інтерес і інституція припинила існування.


Кооперативні банки Шульца та Райффайзена змогли подолати проблему неплатежів, оскільки члени-споживачі фінансували інституцію та приймали участь в процесі розробки і ухвалення рішень.

В межах невеликих комун  поінформованість про кредитоспроможність та надійність один одного забезпечувала відбір кредитоспроможних та надійних позичальників. Крім цього, соціальні зв’язки між членами кооперативу також сприяли підвищенню відповідальності перед кооперативом в цілому та кожним його учасником зокрема.

 

Таким чином сама ідея створення та розвитку кредитних та інших кооперативів спрямована на розв’язання найважливішого соціального питання – зменшення рівня бідності та створення умов для розвитку місцевого бізнесу.

 

Джерело:GIZ 


Банки не хочуть видавати кредити: умови жорсткішають, а ставки ростуть

Останні місяці зовсім не радують тих, хто хотів взяти позику готівкою на задоволення своїх споживчих потреб. Банків, що видають такі кредити, стає менше, ставки по кредитах ростуть, а вимоги до позичальників посилюються. Чому це відбувається і чого чекати в майбутньому нам допомогли з’ясувати директор департаменту розвитку роздрібного бізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Тетяна Шаповал, начальник Управління кредитних продуктів UniCredit Bank Марина Ревуцька і економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

13.05.2014 р.

 

 

 

В Україні з'явиться єдиний реєстр кредитних історій

06.05.2014 р.

 

Україна зобов'язалася перед Міжнародним валютним фондом створити єдиний реєстр кредитних історій при Національному банку до серпня 2015 року.

 

 

 

Кредитне шахрайство основні схеми "позичальників"

28.04.2014 р.

В Україні останніми роками, незважаючи на кризу, стрімко розвивається кредитно-фінансова сфера. Однак вона не завжди приносить користь для громадян, а й часто потурає аферистам, адже інновації в злочинному світі впроваджуються швидко. Саме кредитне шахрайство призводить до найбільших фінансових втрат як для банків, так і для сумлінних громадян. 

 

 

 

Першопричини світової економічної кризи

23.04.2014 р.

 

Більшість країн Заходу повідомило про подолання рецесії, спричиненої в наслідок економічної кризи 2008 р. та поступове відновлення зростання валового внутрішнього продукту. У той же час, у країнах, що розвиваються, особливо з відкритими економіками - зі значною частиною експортно-імпортних операцій по відношенню до ВВП, відновлення відбувається повільно.    Зниження цін на нерухомість в США стало початком фінансової та економічної кризи, проте зниження цін відбувалося у 1979 і 1989 р. та призвело лише до локальних втрат. Чому падіння цін на нерухомість у 2008 р. переросло в загальне падіння світової економіки? Сучасні дослідження  вказують на наявність паралельних першопричин, які призвели до найбільшого гальмування світової економіки за останні пів століття.

 

 

 

Як отримати якісний кредит на розвиток свого господарства?

Практичні поради для малих та середніх сільгоспвиробників від Проекту USAID Агроінвест

16.04.2014 р.

 

 

 

Чого чекати буковинцям від підписання угоди про асоціацію з ЄС?

10.04.2014 р.

21 березня 2014 року у Брюсселі Україна підписала політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Економічну частину представники ЄС обіцяють підписати після президентських виборів, які відбудуться в травні цього року. За оцінками зарубіжних експертів, процес перебудови всіх державних процесів може зайняти до 10 років. Зрозуміло, що для досягнення хоча б таких результатів, як у сусідній Польщі, українцям потрібно буде зробити ще чимало, але формування України як сучасної європейської країни вже почалося. Для бізнесу, як великого, середнього так і малого, все може кардинально змінитись набагато раніше.

 

 

 

Что нужно делать украинцам с депозитами после введения налога

Что нужно делать украинцам с депозитами после введения налога

03.04.2014 р.

 

 

 

Уряд хоче знизити кількість податків до восьми

28.03.2014 р.

Кабінет міністрів підтримує перегляд Податкового кодексу з скороченням в ньому числа податків до восьми. Про це повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк у Верховній раді. "Нам необхідно прийняти нову редакцію Податкового кодексу, яка б передбачала скорочення кількості податків до восьми і розширення бази оподаткування. Ми як уряд готові до найширшої дискусії, щоб внести цей законопроект з наступного року. Впровадити нову систему оподаткування. Чим простіше система податків, тим менше шансів у чиновника брати хабарі", - зазначив прем'єр-міністр.

 

 

 

Що ми підписали в Брюселі+Інфографіка про угоду з ЄС

24.03.2014 р.

Пам'ятаєте фільм про головну рок-групу всіх часів і народів Бітлз "A Long and Winding Road" – "Довга звивиста дорога"? Саме так можна назвати шлях, який пройшла Україна під час розроблення та укладання Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС.

Сьогодні у Брюсселі Угоду підписали. Заключним актом, який сторони підписали додатково була запущена в силу Преамбула, ст. 1, частини І, ІІ та VII. У цих частинах описується політичний діалог та реформи, співпраця у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, а також створення спільних інституцій. Це так звана політична частина угоди, яка віднині набула чинності. Імплементація торгівельної частини відкладена до вересня.

 

 

 

Використовувати внутрішні резерви: 3 ініціативи для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні

20.03.2014 р.

На сьогоднішній день, у зв'язку з політичною і економічною нестабільністю в Україні, залучення міжнародного фінансування в країну на даний момент залишається під питанням. Враховуючи цей фактор, вкрай необхідно сьогодні проаналізувати, які внутрішні резерви можна задіяти для розвитку економіки, наповнення бюджету та стабілізації ситуації з безробіттям. В умовах виходу з кризи, багато розвинених країн, такі як Китай, США, Німеччина, ОАЕ (Об'єднаних Арабських Еміратів) та інші, запускають комплексні програми з розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу (далі - МСБ).

 

 

 

Павел Шеремета: В Украине гордыня перемешана с комплексом неполноценности

11.03.2014 р.

.

«Ты должен иметь глобальные амбиции и быть номер первый в мире, даже если из далекого села. Но должен быть и скромным, прагматичным и реалистичным, как крестьянин. Чтобы слышать не только себя, но и других». Интервью нового министра экономики полугодичной давности объясняет, кто и как будет реформировать страну.

 

 

 

Украину спасут от дефолта всем миром

28.02.2014 р.


Способствовать предотвращению дефолта Украины по долгам, который грозит стране, если не будет выделен очередной транш помощи от России, готовы не только в Международном валютном фонде (МВФ) – Еврокомиссия, власти Великобритании и США уже открыто высказались о намерениях выделить новому правительству, как только оно будет сформировано, необходимую финпомощь. Европарламент на эти цели может направить 20 млрд евро единовременно, заявил прибывший накануне в Киев глава комитета по иностранным делам Эльмар Брок.

 

 

 

Почему испанцы не доверяют своим банкам

27.02.2014 р.

По данным изучающей конъюнктуру рынка международной компании Ipsos, которая провела опрос общественного мнения в начале февраля, банковским учреждениям своей страны не доверяет 51 процент испанцев. Ну, а опрос, проведенный испанским отделением Европейской ассоциации финансовых асессоров (EFPA), выявил еще более неутешительный показатель - 73,5 процентов. В качестве альтернативы испанцы выбирают хранение денег в иностранных банках или дома.

 

 

 

Похождения доллара в Украине: или «что делать с депозитами в гривне?

17.02.2014 р.

“В момент обострения политического конфликта и скачков курса доллара в обменных пунктах все чаще приходится слышать от знакомых и друзей вопрос о том, что делать с депозитами в гривне. Выбор оптимальной стратегии и тактики поведения в момент скачков валютного курса – это 90% успеха при решении задачи сохранности сбережений. Вопрос сохранности сбережений население интересует всегда. Этот вопрос имеет длинный горизонт в 10-15-20 лет, и поэтому лучший способ отыскать оптимальную стратегию поведения – это провести формальный back-test или, проще говоря, заглянуть в прошлое.

 

 

 

Торговец счастьем. Как Amazon превратился в бизнес-империю с миллиардными оборотами

Крупнейший в мире онлайн-ретейлер, Amazon, уже почти два десятка лет не перестает удивлять мир сверхкачественным сервисом, смелыми идеями и необычным подходом к бизнесу. Обходясь почти без рекламы, Amazon заставляет людей следить за каждым своим нововведением, а заявления основателя компании Джеффа Безоса - разбирать на цитаты, - пишет Олег Шанковский в № 50 журнала Корреспондент от 20 декабря 2013 года.

30.01.2014 р.

 

 

 

Що таке кредитна спілка

21.11.2013 р.

Вперше кредитні спілки в Україні з’явились ще наприкінці ХІХ ст. на Полтавщині. До 1918 року на українських землях налічувалось вже понад 3 тис. кредитних спілок, які об’єднували близько 3 млн. громадян. Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано.

 

 

 

Економічних передумов до падіння гривні немає, - банкір

05.02.2014 р.

Головною причиною коливань курсу гривні є політична ситуація в країні. Про це в ефірі каналу БТБ сказав керівник однієї з фінустанов Тарас Кириченко, передає 
УНН.