Що ми підписали в Брюселі+Інфографіка про угоду з ЄС

24.03.2014 р.

Пам'ятаєте фільм про головну рок-групу всіх часів і народів Бітлз "A Long and Winding Road" – "Довга звивиста дорога"? Саме так можна назвати шлях, який пройшла Україна під час розроблення та укладання Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС.

Сьогодні у Брюсселі Угоду підписали. Заключним актом, який сторони підписали додатково була запущена в силу Преамбула, ст. 1, частини І, ІІ та VII. У цих частинах описується політичний діалог та реформи, співпраця у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, а також створення спільних інституцій. Це так звана політична частина угоди, яка віднині набула чинності. Імплементація торгівельної частини відкладена до вересня.

Підписання політичної частини надає: зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод. Сприяє на практиці переходу до ринкової економіки та прозорості роботи державних інституцій, передусім проведення прозорих внутрішніх політичних та інституційних реформ, а також забезпечить запровадження ефективних механізмів боротьби з корупцією.

Втілення положень про ЗВТ: з червня до листопада 2014 р. ЄС надасть негайні та необмежені преференції для 82,2% українського сільськогосподарського експорту. Для інших товарів (зернові, свинина, яловичина, курятина та деякі інші товари) буде застосовано часткову лібералізацію – завдяки механізму безмитних тарифних квот, що обмежують кількість товару, який можна буде ввезти в ЄС, скориставшись торговельними преференціями.

Європейські експерти кажуть, що ці заходи нададуть можливість заощадити українським експортерам до EUR500 млн.

Однак цими преференціями на сьогодні можуть скористатися лише найбільші виробники. У сільському господарстві – це "Наша Ряба" та "Гаврилівські курчата", які самостійно пройшли всі процедури сертифікації згідно з європейськими стандартами безпеки. Інші виробники тваринної продукції не можуть цим скористатись, оскільки Верховна Рада досі не ухвалила законопроект N3102 про безпеку харчових продуктів. Тому завдання держави на сьогодні полягає у забезпеченні відповідної нормативно-правової бази.

Щодо промислових товарів, які експортуються з України, тарифи ЄС будуть негайно усунуті на 94,7% промислової продукції. Для українських металургів позитив у рішенні ЄС очевидний. Україна продає до Європи 43% свого антрациту, 42% чавуну, 39% феросплавів і 20% сталевого прокату. Хоча багато металургійних продуктів уже не обкладаються митом (сталевий прокат), скасування мит як мінімум, допоможе вирівняти рентабельність і при цьому накопичити кошти для модернізації активів. Помітною стає "поступливість" ЄС: українські промисловці отримають цінову перевагу перед аналогічними товарами з РФ і Китаю.

Розраховувати на скасування антидемпінгових заходів проти металургійних підприємств ще зарано, однак нещодавно ЄС відмовився переглядати подальші санкції, пов'язані з поставками українських труб.

Наразі, для успішної імплементації Угоди включно з торгівельною частиною, український Уряд має вирішити інституційні питання: посилити інституційну спроможність міністерств та покращити кадровий потенціал державних органів. Без цього не можливо буде реалізувати всю Угоду.

Три завдання Уряду на замітку:

1) створення адміністративних умов для забезпечення експорту на преференційних умовах (забезпечити механізм отримання сертифікату походження EUR 1);

2) ухвалення необхідного законодавства щодо технічного регулювання та безпечності продукції;

3) забезпечити ефективність та безперервність роботи державних органів.

Джерело:
ГО "Центр ЮЕЙ"