Що таке кредитна спілка

21.11.2013 р.

 

Вперше кредитні спілки в Україні з’явились ще наприкінці ХІХ ст. на Полтавщині. До 1918 року на українських землях налічувалось вже понад 3 тис. кредитних спілок, які об’єднували близько 3 млн. громадян. Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано.

В незалежній Україні вони почали з’являтись в 1992 році. До 2001 року діяльність кредитних спілок регулювалась згідно з Указом Президента України від 20.09.93 р. №377/93 "Про Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні". Зараз кредитні спілки провадять свою діяльність відповідно до Закону України №2908-III “Про кредитні спілки” від 20.12.2001 року.


Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки ”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

 

Кредитна спілка утворюється на основі об’єднання громадян за професійною, територіальною чи іншою ознакою, яка зазначається в статуті кредитівки і є визначальною при прийнятті її нових членів. На початку створення учасників спілки має бути не менше 50 осіб, які шляхом здійснення вступних, обов’язкових або додаткових внесків формують її початковий капітал. На відміну від підприємницьких структур, де розмір капіталу є визначеним і відносно великим, капітал кредитівки не є фіксованим і збільшується за рахунок вступу нових членів.

 

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід.


Найвищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують:

· спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;

· ревізійну комісію, яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

· правління, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;

· кредитний комітет — орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.

 

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.


Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитівки. Саме тому надання послуг відбувається на рівні, максимально наближеному до собівартості, що забезпечує поточні витрати спілки, формування резервних фондів та нарахування відсотків на внески членів кредитівки.


Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки. За кордоном кредитні спілки у своєму розвитку все більше наближаються до банків, але основна відмінність зберігається: вони обслуговують тільки своїх учасників.


З приводу конкуренції між банками та кредитними спілками, можна сказати, що вона існує в сфері залучення заощаджених коштів фізичних осіб та на ринку споживчого кредитування. У сфері бізнесового мікрокредитування, особливо в селах, кредитні спілки є чи не єдиним джерелом фінансування малих та середніх підприємств. Відповідно до переваг кредитних спілок можна віднести максимальну наближеність їх до безпосередніх отримувачів послуг, а також можливість позичальника за спрощеною схемою отримати кредит навіть у незначних розмірах. Кредитні спілки також мають можливість зважено підходити до відбору членів, а отже, і до своїх клієнтів, тому при видачі кредиту можна краще перевірити як кредитоспроможність позичальника так і його репутацію. А банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками через значні адміністративні затрати.


Отже, головну мету діяльності кредитної спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.

Джерело:
http://www.vlasnasprava.info